Вступ

Якщо хтось із вас сумнівається або думає, що Бог не існує і що потойбічний світ є лише матеріалом для авторів фільмів, або якщо хтось з вас думає, що зі смертю все закінчується, то прошу прочитати собі цю книжечку. Однак читайте її цілу, від початку аж до кінця. Тоді ваша думка точно зміниться, якою б скептичною вона не була.

Тут описується подія, яка добре задокументована і сталася в 1995 році. Пані доктор Ґлорія Поло, родом із Колумбії, зубна лікарка, яка померла від тяжкого поранення – лежала кілька днів в комі, підключена до медичних пристроїв. Якби ці пристрої відключили, то вона відразу б померла. Лікарі вже втратили надію і хотіли її відключити від пристроїв. Тільки її сестра, також лікар, наполягала, щоб Глорію не відключали від пристроїв.

Під час коми вона опинилася на другій стороні реальності, в потойбічному світі, а потім знову змогла повернутись, щоб видати свідчення тим, які не можуть вірити. Отож, принесла нам звідти важливе свідчення. Прочитайте його на наступних сторінках прямо з її уст.

Пані Глорія в сучасній добі у містичному переживанні, яке дуже ясно описує, змогла заглянути до своєї «книги життя». Ці переживання настільки глибоко її вразили, що вона за повелінням Господнім стала голосом вопіющим на «пустині віри» сьогоднішньої модерної доби. При цьому суть її послання і особисте переживання є не що інше, як погляд на безмірну Божу любов до нас, людей, і на Його велике Милосердя. При ньому заторкує такі ж теми, як і наш теперішній Папа Бенедикт ХVI в своїй першій енцикліці Deus caritas est (Бог є любов).