Середа, 23.08.2017, 01:41
Вітаю Вас Гость | RSS

Світло Любові

Каталог статей

Головна » Статті » Чудотворні ікони

ЖИДАЧІВСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

ЖИДАЧІВСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

 

Цю ікону називають «Жидачівською Орантою» і в іконографічному плані вона є унікальною пам'яткою такого типу в українському середньовічному малярстві. Можливо, її праобразом була «Богоматір Оранта» в мозаїці Софіївського собору у Києві. Статична постать із піднесеними руками означає готовність Богородиці прийняти Божі ласки й вмістити самого Всевишнього Господа. Це також символізує образ церкви та усіх вірних. Божа Матір закликає і нас прийняти в свою душу Христове слово.

Жидачівська ікона виконана темперою на одній суцільній дошці без шпуг. Її розміри 144×75,5 см., а товщина дошки 38-40 мм. Напис на звороті ікони свідчить, що вона написана 1406 р. і її автором є монах Веніамин. Місцеві жителі передають з покоління в покоління легенди щодо походження образу. За однією з них, ікона припливла до Жидачева річкою Стрий і знайшли її біля моста та передали до Святовоскресенської церкви. За іншим переказом величний образ з'явився і засяяв на груші, звідки його взяли до церкви у с. Лисятичах. Звідти вона чудом повернулася на своє місце. Найймовірніше ікона походить з монастирської Успенської церкви, яка була у Жидачеві під горою «на Безіївці» біля старого русла річки Стрий. З цієї церкви жидачівський протопресвітер Іван Жигалович у 70 – 80 pp. XVII ст. переніс ікону до церкви Воскресіння Христового. У XVIII ст. для ікони були зроблені золочені та посріблені дерев'яні шати. В 1772 р. староста с Вільхівці Жидачівського р-ну Каетан Шептицький подарував іконі дві срібні позолочені корони. Хто і коли коронував ікону – невідомо.

14 травня 1888 р. у Жидачеві сталася велика пожежа, яка знищила майже все місто, серед іншого і церкву Воскресіння. Чудотворну ікону парафіяни врятували. Спочатку її передали до римо-католицького костелу Успення Діви Марії, де вона перебувала 13 років. Тільки коли збудували свою величаву нову святиню, перенесли її туди 21 вересня 1901 р.

Опис чудес здійснив вчений А. С. Петрушевич у книзі «Руно орошенноє пречистой Діви Марії чудодійственная благодати роса от чудотворного образа єя істікающая в Жидачеві». Люди з вдячності за отриману ласку (оздоровленнь й інш.) дарували іконі воти – металеві посріблені пам'ятки (зображення людського серця, ноги, об'єднаного подружжя і навіть тварин).

Як прояв почитания благодатного образу з часу повернення його до парафіяльної Святовоскресенської церкви з 1752 р. відбувалися відпусти, на які сходилися люди з усієї Галичини. На восьму п'ятницю після Великодня, а з 1948 р. у неділю Всіх святих (або у неділю після Зіслання Святого Духа) на відпустовий празник до Жидачева стікаються віруючі звідусіль. Вони проходять навколішки через святилище повз ікону Владичиці, просячи у неї виздоровлення та вимолюючи відпущення гріхів.

Свято-Покровський жіночий монастир Студійського Уставу

ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ

Укладач текстів монахиня Ірина Баран

Дизайн Олени Гижі

Редактор Наталія Ільків

Монастир Свято-Іванівська Лавра

79008, а/с 808, Львів, вул. Винниченка, 22, тел./факс 297-16-33

Категорія: Чудотворні ікони | Додав: Andrew (22.05.2009)
Переглядів: 2332 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Чудотворні ікони [16]
Молитви [9]
Історичні нариси святих місць [36]
Факти оздоровлення [1]
Дев’ятниці [0]
Вервиці [0]
Образки [8]
Різне [3]
Проповіді [7]
В даній категорії розділу, планується розміщувати проповіді, звернення священослужителів до християн
Колядки та віншування [0]
Короткі історії для душі [79]
Розважання та молитви [0]
Пошук
Наше опитування
Як часто Ви сповідаєтеся?
Всього відповідей: 137
Міні-чат
200
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0