Четвер, 17.08.2017, 04:35
Вітаю Вас Гость | RSS

Світло Любові

Каталог статей

Головна » Статті » Історичні нариси святих місць

Фатіма (частина 1)

ДЕЯКІ ПРОЧАНСЬКІ МІСЦЯ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ

Фатіма

(частина 1)

 

Щоб до кінця зрозуміти історію з’явлення Пресвятої Богородиці Фатімської і важливість її настанов та попереджень, мусимо повернутися в час, який передував цим подіям. Дійсно ця місцевість, недалеко від Фатіми, стала для Господа Бога особливим, вибраним місцем, через яке Він вирішив у чудесний спосіб поправити життя суспільства.

Ще в 1916 році трьом дітям - Лусії, Франциску та Жасінті - три рази з’являвся Ангел у вигляді молодого юнака, років десь так на чотирнадцять. Він завжди приходив зі східної сторони неба і його постать була прозорою та випромінювала світло. Перший раз він назвав себе Ангелом Миру, і ставши на коліна, почав молитися та просив дітей так само молитися. Відбувалося це в печері біля пагорба Кабесо, недалеко від села Альжустрель. Другий раз Ангел з’явився їм над криницею біля дому батьків Лусії. Тепер він назвав себе Ангелом Португалії, знову навчав дітей побільше молитися та жертвувати своє життя заради миру і спокою в Португалії. Третій раз Ангел знову з’явився над печерою біля пагорба Кабесо. На цей раз він тримав у лівій руці Чашу для Святого Причастя, а понад нею в повітрі зависла Частичка для Причастя, з якої скапувала кров. Ангел залишив у повітрі Чашу та Частичку, а сам ліг на землю та тричі промовив молитву.

- Пресвята Трійця, Бог Отець, Божий Син, Бог Дух Святий, глибоко Вам поклоняюся й офірую Вам дорогоцінне Тіло, Кров, Душу й Божественність Ісуса Христа, присутнього у всіх Кивотах землі у надолуженні образ, святотатств і байдужості, якими Він Самий є зневаженим. І ради безконечних заслуг Його Найсвятішого Серця й Пречистого Серця Марії прошу навернення бідних грішників.

Потім Ангел піднявся, взяв у руку Чашу та Частичку. Частичкою запричащав Лусію, а те, що було в Чаші дав пити Жасінті та Францискові. Далі знову ліг на землю і так само тричі промовив попередню молитву, а потім зник. Так що ці діти були вже у певній мірі підготовленими до зустрічі з Богородицею.

Наприкінці першої світової війни, в 1917 році, неподалік португальського села Фатіма, шість разів Мати Божа з’являлася тим самим малим дітям, щоб передати послання на землю і застерегти всіх людей світу перед покараннями, яких вони заслуговують за свої гріхи. Діти проживали в селі Альжустрелі і бавилися в одному з господарств батька Лусії, неподалік від села Фатіма, яке називалося Кова да Ірія. Лусія де Резус на той час мала десять, Франциск – дев’ять і Жасінта Марто - сім років. З’являлася Богородиця на одному і тому ж самому місці впродовж шести місяців, від травня до жовтня, кожного тринадцятого числа місяця.

Щирі і прості діти спочатку злякалися зявлення, а пізніше, по своїй наївності, по-дитячому, почали вести розмову з «Панею в білому одязі». Вони запитували її, хто вона така, звідкіля прийшла і чого від них хоче? Богородиця розказала їм, що Вона вже раніше з’являлася людям і попереджувала їх, що якщо вони не перестануть грішити, то будуть покарані.

Спочатку батьки сварили дітей і вважали їх просто фантазерами, але пізніше, коли почали відбуватися незрозумілі речі, чи чуда, ще й в інших місцях, недалеко звідти, то почали прислухатися до них. Слава про ці події дуже швидко поширювалася і почало збиратися на місці з’явлень багато людей, спочатку просто з цікавості, а пізніше вже зі своєї побожності.

Під час першого з’явлення 13 травня, діти побачили два спалахи світла, ніби блискавки, і після того з’явилася Пані в білій одежі, яка випромінювала світло яскравіше від сонця. Світло виходило і з одежі, і з обличчя, яке було гарним і водночас сумним, з виразом якогось докору. Можливо якраз через таке яскраве світло дівчина Лусія ніколи до кінця не могла описати виразу обличчя Богородиці. Розмова з Панею в білому одязі виглядала на звичайне знайомство. Пресвята Богородиця сказала їм, що прийшла з Неба, але не назвала свого імені, лише попросила, щоб вони приходили на те саме місце впродовж шести місяців, кожного тринадцятого числа. Потім випустила на них пучок сильного і теплого світла, яке проникло їм аж у груди, та попросила щодня молитися на вервиці, задля миру у всьому світі і завершення війни. Далі почала підніматися в оточенні світла вверх і трохи на схід, поки зовсім не зникла в безмежності неба.

Через місяць, 13 червня, Богородиця знову з’явилася їм у подібний спосіб, як і першого разу. Тільки на цей раз діти зрозуміли, що то була не блискавка, а відблиск світла від її одягу. Разом з дітьми прийшли ще біля п’ятдесяти цікавих спостерігачів. Вони не бачили з’явлення, але зате бачили впродовж кількох хвилин затемнення сонця.

На цей раз Пані в білому одязі попросила дітей навчитися читати та знову прийти через місяць. Лусія запитала її про одну хвору жінку в їхньому селі і попросила для неї оздоровлення.

– Якщо навернеться, то видужає впродовж року, – відповіла Богородиця.

Потім дівчина попросила, щоб Пані в білому одязі забрала їх на Небо, і Богородиця подала їм відповідь.

– Так, Жасінту і Франциска Я приведу туди дуже скоро, але ти залишишся на землі ще на деякий час. Ісус хоче щоб ти Йому послужила, щоб допомогла людям впізнати Мене і полюбити. Ти багато в житті будеш страждати, але не втрачай мужності, Я тебе одну не залишу.

Потім Пані в білому одязі розкрила долоні і діти знову відчули пучок теплої енергії, який пронизував їхні тіла, так як і першого разу.

13 липня діти знову прийшли на призначене місце. Над дубом з’явилася сіра хмаринка, яка закрила сонце і повівав легкий вітерець. Пані в білому одязі з’явилася так само, як і попередні рази, випромінюючи світло. Лусія попросила її назвати своє ім’я, і зробити будь-яке чудо, щоб всі в Неї повірили.

Богородиця нагадала дітям, що вони повинні прийти рівно через місяць та, щоб і надалі молилися на вервиці в честь Пресвятої Богородиці Вервиці, задля досягнення миру в світі та завершення війни. В той же час повідомила, що назве себе у місяці жовтні і тоді відбудеться чудо, щоб усі в Неї повірили. Потім продовжила, навчаючи їх, щоб вони жертвували собою за грішників і завжди, коли принесуть будь-яку жертву, весь час промовляли: «О, Ісусе, це чиню з любові до Тебе, за навернення грішників і як надолуження за гріхи, поповнені проти Непорочного Серця Марії».

Сказавши ці слова, Пані в білому одязі знову, як і в попередні рази, розкрила долоні і з них вийшов пучок теплого світла, що не тільки пронизав їх, але здавалося, що проник аж у глибини землі. За мить перед дітьми відкрилася перша частина таємниці. Вже пізніше Лусія про неї розказувала.

– Ми побачили океан пекельного вогню. В ньому було багато дияволів та людських душ, наче прозорі й чорні язики полум’я з обрисами людей. Вони плавали в пожежі, полум’я огортало їх і виходило з них разом із хмарами диму та розліталося на всі боки, подібно, як падають іскри під час великих пожеж. Пронизливі крики, стогони людського болю та розпачу жахали нас і ми тремтіли від страху. Нечисті духи були у вигляді огидної форми страшних і невідомих нам звірів, гарячих, як розпечене вугілля.

Діти налякалися і, шукаючи допомоги, підняли голову вверх до Пані в білому одязі. Тепер Пресвята Богородиця відкрила Лусії другу частину таємниці, чи вірніше - пророцтва,

– Ви бачили пекло, куди йдуть душі бідних грішників. Щоб їх спасти, Бог хоче встановити побожність до Мого Непорочного Серця. Якщо зробите так, як я вас навчу, то врятуєте багато душ і на світі настане мир.

Війна закінчиться, але якщо люди не перестануть ображати Бога, то під час царювання Пія XI, почнеться друга війна, набагато гірша. Коли побачите ніч, освітлену невідомим сяйвом, то знайте, що це великий знак, даний Богом, який буде карати світ за його злочини. Настане війна, голод і переслідування Церкви та Святого Отця.

– Щоб запобігти цьому, Я прийду просити про посвячення Росії Моєму Непорочному Серцю і встановити Святе Причастя у перші суботи кожного місяця. Якщо послухають Моїх прохань і Росія навернеться, то настане мир, а якщо ні, і вона поширюватиме свої блуди по світі, спричиняючи війни і переслідування Церкви, то праведні стануть мучениками, багато страждатиме Святіший Отець, деякі нації будуть знищеними. Лише наприкінці Моє Непорочне Серце отримає визнання. Святіший Отець посвятить Мені Росію, яка навернеться, і на деякий час світові буде подарований мир. У Португалії завжди зберігатиметься догма віри.

– Цю таємницю не розказуйте нікому, крім Франциска.

Після тих слів Богородиця почала підніматися, як і попередні рази, та в знак її відходу прогуркотіло в небі, неначе гримів грім і наближалася гроза.

Четверта зустріч дітей з Богородицею вийшла трохи по-іншому, ніж попередні рази. Державний адміністратор тієї території почув від людей, що діти знають якусь таємницю, отриману з Неба, і вирішив довідатися про неї. Він заарештував їх і довго допитувався, що надзвичайне вони почули від «З’явлення». Діти витримали всі допити, але нічого адміністратору не сказали, виконуючи обіцянку дану Пані в білому одязі. Декілька днів вони переночували у в’язниці і тому на місце зустрічі з Богородицею 13 серпня не могли потрапити, проте Мати Божа не залишила їх, а з’явилася через два дні – 15 серпня.

Зустріч відбулася, коли Лусія знаходилася разом з Франциском і ще одним двоюрідним братом у місцевості Валіньйос, в одного зі своїх родичів. Десь біля шістнадцятої години почалися атмосферні зміни, такі самі, які відбувалися при з’явленні у Кова да Ірія.

Лусія запитала Пані в білому одязі, про що Вона хоче її повідомити, і що робити з грішми, які жертвують люди, та чи не можна оздоровити деяких хворих?

Пресвята Богородиця дала дівчині відповідь.

– Хочу, щоб ви і надалі приходили кожного місяця 13 числа на старе місце в Кова да Ірія.

– Гроші, які жертвують люди, розділіть на дві частини і віднесіть з процесією у Церкву. Одну частину нехай несуть дівчата, а іншу хлопці, одягнені в білий одяг. Ці кошти нехай будуть використаними для святкування дня Богородиці Вервиці, а те що залишиться – для побудови Каплиці.

– Декого з хворих людей я вилікую впродовж року. А ви багато моліться і робіть пожертви за грішників, бо багато душ піде до пекла, тому що немає нікого, хто хотів би пожертвувати себе, та просити за них.

Після того Богородиця піднялася в небо так само як і кожного разу.

Інформація про чудесні з’явлення дітям дуже швидко облетіла всю околицю і навіть території, розташовані на великій відстані. З кожним разом, на місце зустрічі дітей з Богородицею приходило все більше та більше людей. Дехто з присутніх також часом відчував якісь зміни в природі: то сонце темніло, то вітер сильнішав, то верхів’я дерев якось по-дивному ворушилося, то з’являлися навколо якісь надприродні кольори.

Категорія: Історичні нариси святих місць | Додав: Andrew (05.06.2009)
Переглядів: 564 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Чудотворні ікони [16]
Молитви [9]
Історичні нариси святих місць [36]
Факти оздоровлення [1]
Дев’ятниці [0]
Вервиці [0]
Образки [8]
Різне [3]
Проповіді [7]
В даній категорії розділу, планується розміщувати проповіді, звернення священослужителів до християн
Колядки та віншування [0]
Короткі історії для душі [79]
Розважання та молитви [0]
Пошук
Наше опитування
Хто Ви є за віросповіданням?
Всього відповідей: 277
Міні-чат
200
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0