Четвер, 14.12.2017, 09:21
Вітаю Вас Гость | RSS

Світло Любові

Каталог статей

Головна » Статті » Історичні нариси святих місць

Марія Повч
ДЕЯКІ ПРОЧАНСЬКІ МІСЦЯ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ
 
Марія Повч

 

А тепер полинемо думками на Закарпаття, на ту нашу багатостраждальну землю, яка постійно переходила з-під юрисдикції однієї держави до іншої. Так вже випало долею, що живуть там поруч різні народи з різними культурами, різними поглядами на життя. Там сходяться кордони багатьох європейських країн і часто, після різних політичних баталій, українцям приходилося і приходиться жити на територіях сусідніх держав. Щось подібне сталося і з селом, про яке зараз піде мова. Колись то була територія Карпатської України на Савольщині, а тепер воно знаходиться за сто кілометрів від кордону, на території Угорщини.

Жив у селі Повч один побожний чоловік і замовив у 1676 році у відомого на цю округу маляра образ Пресвятої Богородиці. Образ вийшов гарний, намальований на дошці, лише ціна на нього виявилася трохи завеликою на можливості цього селянина. Тоді інший чоловік, Лаврентій Гурта, викупив цей образ і подарував Греко-Католицькій Церкві в селі Повч. Образ Божої Матері перебував у храмі поряд з іншими образами двадцять років і нічим особливим не відрізнявся. Але 4 листопада 1696 року в Церкві, під час відправи Служби Божої, люди побачили на цьому образі сльози, які витікали з очей Пресвятої Богородиці. Вони текли з малими перервами, аж до 8 грудня 1696 року. В той же час дехто з людей, які приходили до чудодійного образа зі своїми хворобами, отримали зцілення.

Місцевий єпископ для експертизи образа вислав авторитетну комісію, яка детально обстежила появу сліз у Пресвятої Богородиці, а також дослідила деякі зцілення хворих людей. Комісія дійшла до висновку, що поява сліз мала надприродний характер і підтвердила деякі чудесні зцілення хворих людей. З того часу образ Пресвятої Богородиці було проголошено чудодійним, а саме село Повч перейменоване в село Марія Повч. Відтоді ця місцевість стала прочанським осередком на територію всієї Карпатської України. Сотні й тисячі людей приїжджали до чудодійного образа і відчували від нього розраду та допомогу.

Недалеко від села Марія Повч стояли казарми австрійського цісарського війська під командуванням графа Корбеллі. Він почув про чудодійний образ і вирішив, паралельно з церковною комісією, провести своє обстеження. Взяв зі собою старших офіцерів, прийшов у Церкву, зняв чудодійного образа з Іконостасу і провів детальне обстеження. Дивно, надворі був мороз, вода в храмі позамерзала, а сльози з очей Богородиці спокійно витікали. Всі присутні офіцери одностайно підтвердили, що сльози могли зявитися тільки чудотворним способом. Граф повідомив про побачене цісаря Леопольда І, який на прохання своєї дружини, розпорядився привезти образ у Відень, а в селі Марія Повч залишити його копію.

Інший граф Чакі разом з офіцерами приїхав до Церкви, щоб забрати образ і перевезти у столицю. Між офіцерами був один лютеранин, який насміхався над образом Пресвятої Богородиці та над побожними офіцерами. Він говорив, що сльози їм привиділися і з погордою штовхнув образ. У той час його рука стала паралізованою, а образ так затемнився, що не було видно обличчя Богородиці. Офіцер налякався, зрозумів свою помилку, став на коліна і почав просити в Богородиці вибачення та помилування. Він пообіцяв змінити своє ставлення до релігії, ніколи більше не насміхатися над образами, тільки просив зцілення. Божа Мати почула його щирі благання і в одну мить рука знову стала здоровою. Офіцер поклонився перед образом, відрікся лютеранства і став ревним католиком. Те все відбувалося в присутності багатьох офіцерів і місцевих жителів, які були на той час у храмі.

В 1697 році, коли образ Пресвятої Богородиці привезли у Відень, назустріч вийшла багатотисячна процесія з духовенства, військових та побожних жителів столиці разом з цісарем. Потім цілий місяць образ переносили з храму в храм, щоб більше людей могли біля нього помолитися, і на завершення розмістили його в Катедральному Соборі великомученика Стефана. Там чудодійний образ Пресвятої Богородиці знаходиться і дотепер.

Попри те, що оригінал образа було перевезено у столицю імперії у Відень, Мати Божа більше полюбила село Повч. У 1715 році, 1, 2, і 5 серпня тепер вже заплакала копія образа Пресвятої Богородиці. Спочатку сльози на образі побачив місцевий дяк під час Служби Божої. Він повідомив священика і після відправи, вже в присутності багатьох людей, всі разом спостерігали як продовжували витікати сльози з очей Пресвятої Богородиці на образі. Місцевий священик, о. Папп швиденько повідомив свого єпископа, який перебував тоді недалеко у містечку Великий Калів, про нове чудо, і той відразу прибув на місце події у церкву в село Марія Повч. Разом з ним прибули військові старшини та начальник пошти з Великого Калова і всі спостерігали появлення сліз на образі.

На другий день вже зібралось більше людей, чимало державних чиновників, і навіть окружний суддя Няраді, які разом засвідчили продовження чуда. Сльози стікали з очей через весь образ і капали в спеціально підставлену тарілку. Такі ж саме події відбувалися і 5 серпня, коли приїхала відповідальна церковна комісія з міста Єгер та цивільна комісія державних чиновників на чолі з цісарським радником – Карлом Орседою. Перевіривши всі обставини вони дійшли висновку, що там відбулося явище надприродного характеру. 25 серпня 1715 року образ Пресвятої Богородиці в селі Марія Повч було зараховано до чудодійних образів і Папа Римський Пій VI надав цій Церкві повний відпуст на всі п’ять Великих Богородичних свят.

Знову «заплакала» Пресвята Богородиця з цього чудодійного образа у грудні 1905 року. Відповідно, знову проводилися дослідження авторитетною комісією, яке тривало три дні. На цей раз до складу комісії крім духовенства входили також: професор хімії з Будапештського Університету – доктор Владислав Еккерть, аптекар – єврей Євген Віртсфельд та лікар, який належав до конфесії кальвіністів – доктор Балкані. Всі вони, під присягою, підтвердили факт надприродного явища.

Тисячі людей почали приїжджати зі всієї околиці, щоб своїми очима побачити чудодійний образ і помолитися біля нього. Знову Святіші Отці, – Папа Бенедикт ХШ та Папа Пій X – наділили Церкву в селі Марія Повч відпустами. Відтоді це чудодійне місце ще більше стало популярним серед прочан.

Четвертий раз з’явилися сльози на образі описаної Пресвятої Богородиці в Церкві села Марія Повч у 1917 році. Знову їх надприродний характер було досліджено та підтверджено авторитетною комісією з представників духовенства та державних службовців.

Багато хворих людей, які потребували оздоровлення, отримали його, і таких випадків є дуже багато. їх записано на мармурових табличках у Церкві. Наведу приклади лише з деяких чудотворних зцілень.

1. У 1750 році прийшов до Церкви на милицях граф Франк Каролі. Він довго молився перед чудодійним образом та пообіцяв, якщо Богородиця зцілить його, то побудує нову Церкву та монастир і навіть потім буде своїм коштом їх утримувати. Богородиця виконала прохання відразу, додому граф пішов уже без милиць, які залишилися в храмі і перебували там ще донедавна, як свідоцтво чудодійства. Свою частину обіцянки виконав і граф.

2. У 1751 році прозріла сліпа дівчина Вероніка Десара, яка, разом з мамою, щиро помолилися перед чудодійним образом.

3. У 1776 році принесли в Церкву паралізовану дочку графа Баркоція. Після спільних молитов, дівчина пішла додому вже без допомоги помічників.

4. У 1814 році положили перед образом Пресвятої Богородиці утопленицю Вероніку Бомар. Після молитов родичів дівчина ожила.

5. В 1857 році глухоніма жінка Розалія Чевка доторкнулася чудодійного образа і до неї повернулися слух та мова.

6. У 1858 році прийшла в Церкву двадцятирічна дівчина-каліка, яка дванадцять років ходила на милицях. Вона тільки доторкнулася до образа і відразу зцілилася, додому пішла вже без милиць.

7. У 1860 році отримала дар мови восьмирічна Сусанна Ріпка, яка від народження була німою.

8. В 1860 році отримав зір біля образа Пресвятої Богородиці сорокарічний Степан Микльош, який півтора року був сліпим.

 

Зібрав та опрацював матеріал

о. Богдан Савчук

Молитовник-путівник для прочанина, Львів – 2006

 

Категорія: Історичні нариси святих місць | Додав: Andrew (05.06.2009)
Переглядів: 950 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Чудотворні ікони [16]
Молитви [9]
Історичні нариси святих місць [36]
Факти оздоровлення [1]
Дев’ятниці [0]
Вервиці [0]
Образки [8]
Різне [3]
Проповіді [7]
В даній категорії розділу, планується розміщувати проповіді, звернення священослужителів до християн
Колядки та віншування [0]
Короткі історії для душі [79]
Розважання та молитви [0]
Пошук
Наше опитування
Як часто Ви ходите до Церкви?
Всього відповідей: 144
Міні-чат
200
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0