Історія чудотворного місця у с. Биличі

Перша письмова згадка про село Биличі сягає 1437 р. Місцеве передання розповідає історію про пастухів, які побачили осяяну світлом Богородицю, з-під стіп якої забило джерело. Відтоді до джерела постійного приходили жителі довколишніх сіл та отримували благодатні зцілення за молитвами Пресвятої Богородиці.

За часів панщини землею, на якій розташоване цілюще джерело, володів один пан. Його незряча дочка, помолившись до Богородиці, обмила водою з джерела своє обличчя і прозріла. На знак вдячності пан віддав землю, де знаходилось джерело під будівництво каплички, що усі бажаючі могли приходити туди й молитись.

5 червня 1988 р. на цьому чудотворному місці було відслужено одну з перших привселюдних Літургій, що стало початком виходу УГКЦ з підпілля. Варто зазначити, що в часи підпілля громадою опікувались о. Микола Ревть, о. Іван Білик, о. Володимир Юрга, о. Ярослав Приріз, о. Михайло Волошин.

14 жовтня 1994 р. владика Юліян (Вороновсьикй) освятив каплицю Покрова Пресвятої Богородиці. Відтоді до каплиці, в якій знаходиться цілюще джерело, щорічно приходять тисячі прочан. Щорічно в неділю Всіх святих у Биличах відбувається загальноєпархіяльна проща.

о. д-н Михайло Олійник

http://www.sde.org.ua/