Середа, 28.06.2017, 03:18
Вітаю Вас Гость | RSS

Світло Любові

Каталог статей

Головна » Статті » Короткі історії для душі

ДЮНА І ХМАРИНКА

 ДЮНА І ХМАРИНКА

Молодесенька хмаринка – а відомо, що життя хмарин коротке і неспокійне, – вперше пропливала небом з іншими хмарами, чорними, великими, чудернацьких форм.

Коли вони досягли великої пустелі Сахари, інші, вже досвідчені хмари, напучували її:

– Лети, лети! Якщо затримаєшся тут, то загинеш!

Але молода хмаринка, як і всі у її віці, була дуже цікавою і відпливла в кінець хмариного табунця, подібного на розпорошену отару овець.

– Що ти робиш? Рухайся з нами! – завив вітер.

Але мала хмаринка побачила дюни з золотого піску, і це її причарувало. Вона повільно опустилася. Одна дюна посміхнулася їй.

– Привіт! – сказала чемно.

Була то дуже гарна маленька дюна, щойно створена вітром, jhi гладив її блискуче волосся.

– Привіт! Я – Оля, – відрекомендувалася хмаринка.

– Я – Галя, – відповіла дюна.

– Як поживаєш там, на землі?

– Та так... сонце й вітер. Трохи жарко, але даємо собі раду. А ти?

– Сонце і вітер... довгі перегони по небу.

– Моє життя дуже коротке. Коли налетить сильний вітер, напевне зникну, – сказала сумно дюна.

– Прикро, правда? – спитала хмаринка.

– Трохи. Мені здається, що я ні до чого непридатна.

– Я також невдовзі випаду дощем на землю. Така моя доля.

Дюна замовкла на мить, а потім сказала:

– А знаєш, ми дощ називаємо раєм!

– Справді? Я й не знала, що я така важлива! – засміялася хмаринка.

– Я чула від старших дюн, що дощ дуже гарний. Ми тоді вкриваємось чудовими рослинами, які звуться травами, квітами...

– Так, правда. Я їх бачила, – відповіла хмаринка.

– Але я, напевно, їх ніколи не побачу, – сумно зітхнула дюна.

Хмаринка задумалась на хвилину, а потім сказала:

– Я могла б упасти на тебе дощем...

– Але тоді ти помреш.

– А ти зацвітеш, – зашуміла хмаринка блискучим прозорим дощем.

Наступного дня маленька дюна була вкрита квітами.

 

В одній гарній молитві, яку я знаю, є такі слова: "Господи, зроби з мене лампу... Спалю себе самого, але дам світло іншим”.

Категорія: Короткі історії для душі | Додав: Andrew (31.12.2009)
Переглядів: 254 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Чудотворні ікони [16]
Молитви [9]
Історичні нариси святих місць [36]
Факти оздоровлення [1]
Дев’ятниці [0]
Вервиці [0]
Образки [8]
Різне [3]
Проповіді [7]
В даній категорії розділу, планується розміщувати проповіді, звернення священослужителів до християн
Колядки та віншування [0]
Короткі історії для душі [79]
Розважання та молитви [0]
Пошук
Наше опитування
Як часто Ви ходите до Церкви?
Всього відповідей: 142
Міні-чат
200
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0