У православних та греко-католиків 15 червня 2009 р. Б розпочався Петрів піст

УКРАЇНА – Мета посту полягає в підготовці до торжеств в ім`я двох першоверховних апостолів – Петра і Павла. На їх честь піст іменується Петровим, або апостольським. Завершується цей піст завжди 12 липня – у день пам`яті цих апостолів. Він не є таким строгим як Великий піст, але за традицією Київської Церкви в будні дні є заборона на м’ясні та молочні страви.

Святий Іван Золотоустий свідчив, що „Апостоли майже завжди постили”. Молитвою і постом вони готувалися до зішестя Святого Духа, до проповіді Євангелія. Тому і Церква закликає вірних молитвою і постом наслідувати апостолів і таким чином готуватися до їх свята.

Петрівка має давню історію – з IV ст. маємо згадки про неї у св. Атанасія Великого і св. Амвросія Медіолянського, з V ст. – від св. Лева Великого, – розповідає у своїй книзі „Пізнай свій обряд” о. Юліан Катрій. Спочатку цей піст був пов’язаний із завершенням П’ятидесятниці і тривав тиждень. Устав св. Теодора Студита говорить про чотиридесятницю св. Апостолів, а Симеон Солунський (+ 1429) пояснює так ціль цього посту: „Піст Апостолів слушно установлений в їхню честь, бо через них ми одержали дуже багато благ і вони є для нас прикладом і вчителями посту... Ми згідно з Апостольськими Постановами, що їх уложив Климент, після Зішестя Святого Духа один тиждень празднуємо, а потім у наступному тижні постом віддаємо честь Апостолам, що навчали нас постити”.

Піст перед святом Петра і Павла увійшов у практику Церкви завдяки звичаю, а не унаслідок закону. Тому він довший час не мав визначеного терміну. На рубежі ХІІ-ХІІІ ст. Антіохійський Патріарх Теодор Вальсамон говорить, що цей піст триває від семи днів і більше до свята Петра і Павла. У творі „Про три чотиридесятниці” з VI-VIIст. йдеться, що піст починався за тиждень після П’ятидесятниці і тривав аж до Успення Пресвятої Богородиці, одначе потім він розділився на два коротші. Нині він може тривати від 8 днів аж до 6 тижнів.

Київський митрополит Георгій (1069-1072) у своєму Уставі не дозволяв в часі Петрівки споживати м’ясні і молочні страви. У середу і п’ятницю він приписував суху їжу (хліб, воду, сухофрукти), у вівторок, четвер, суботу й неділю дозволяв рибу й трохи вина. Крім того, він наказував щоденно крім свят, суботи та неділі робити по 100 поклонів. Таким чином грецька традиція практикування посту Петрівки увійшла в традицію Київської Церкви. Нині ця строгість дещо зм’якла, і Церква наголошує в першу чергу на духовному значенні посту – покаянні, заглибленні в молитві та духовному оновленні: „Стараймося належно використати час Петрового Посту, щоб відкрився наш внутрішній слух до Божого Голосу, щоб наші духовні очі могли побачити Божі діла у нашому житті, та щоб відкрилися наші уста прославляти Христа у Його Святому Воскресінні” (о. Андрій Івашків, "Сівач", червень 2005, Ч. 6).

http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;29500/