Якраз напередодні Різдва у столиці Данії, Копенгагені, відбулася всесвітня
конференція, присвячена проблемі зміни клімату. У цьому заході взяли участь
делегати майже всіх країн земної кулі, щоб спільно вирішити, як можна уникнути
великої катастрофи, що сьогодні загрожує людству. Зібрані в Копенгагені
науковці ще раз ствердили, що цю загрозу спричинило самолюбне і нерозважливе
ставлення людей до свого довкілля. Упродовж багатьох десятиліть чи, навіть,
століть люди поводилися як творці і повноправні власники навколишнього світу,
нещадно експлуатуючи та руйнуючи природу. І сьогодні, після такого
«господарювання», людство, нарешті, усвідомило, що наразило себе на велику
небезпеку. Багато з нас зрозуміли, що людина не є справжнім власником, паном
природи і що природа – це Божий дар для людини, який треба шанувати і розумно
вживати. Про це нас так навчає Святе Письмо: «Узяв Господь Бог чоловіка й
осадив його в Едемському саду порати його й доглядати його» (Бут. 2, 15).
Дорогі брати і сестри, вже більше ніж дві тисячі років тому у селищі
Вифлеємі, що у Палестині, народився Господь, Бог і Спас наш Ісус Христос. Це
була надзвичайна подія, бо сам Бог – Творець і Володар Всесвіту – воплотився,
прийняв людську природу, став одним із нас. Його народження показало, що людська
природа і все, що довкола неї, є настільки добрими, що Божий Син, через якого
все сталося і без якого ніщо не сталося (пор. Ів. 1, 5), своїм приходом ще раз
підтвердив, що все, що Бог сотворив, є добрим, навіть, дуже добрим (пор. Бут.
1, 4. 12. 18. 31). Своїм хрещенням Він освятив води і весь світ, а своєю смертю
подолав смерть, – те, чого всі люди найбільше бояться. Своїм життям, своїм
навчанням і своєю діяльністю Він показав, хто насправді є Паном і Володарем
Всесвіту, «все бо від Нього, через Нього і для Нього. Йому слава навіки» (Рим.
11, 36). Ми, дорогі у Христі, стоячи біля Ісусових ясел у цей святковий час,
повинні скласти Богові велику подяку, бо все, що ми маємо – життя, довкілля,
наше спасіння – є Божим даром для нас.
Вітаю вас із цим великим святом і бажаю, щоб ми раз і назавжди зрозуміли,
ким ми є в Божих очах. Ми – улюблені діти, щедро обдаровані, які, зі свого
боку, повинні своєму Творцеві, своєму Небесному Отцеві і новонародженому
Ісусові, нашому Господеві і Спасителеві, повсякчасно дякувати і прагнути
шанувати все те, що предобрий Бог для нас чинить. У цей святий час стараймося
збагнути, що усвідомлення правди, що все, що від Бога походить, є добрим, є вже
саме в собі ще одним великим даром Пресвятого Всевишнього Бога.
З Різдвом Христовим щиро вас вітаю, бути свідомими Божої любові й вдячними
за неї від душі бажаю!
+ ЛЮБОМИР
Дано у Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння
Христового,
дня 11 грудня 2009 року
Поручаю отцям-душпастирям прочитати це різдвяне привітання у Неділю перед Різдвом після кожної Божественної
Літургії.
