ГРУШІВСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

Унікальна історія Грушівського чуда найближча нашій сучасності. Об’явлення Богородиці 12-річній дівчинці Марії Кізим 26 квітня 1987 р. на балконі зачиненого храму попередило знаменні історичні події – розпад СРСР, вихід Церкви з підпілля, відродження української держави. Маленьке село Грушів, яке таким чином стало відоме на всю Україну, вже мало свою багату історію, яка сягає кінця XVIII ст.

На місці теперішньої церкви росла верба. В старому дереві утворилося дупло, де чудесним чином з’явилося джерело. Місцеві жителі зауважили його цілющі властивості. Люди приходили по воду, молились і згодом обгородили це благодатне місце, а на вербі помістили ікону з зображенням криниці, оточену каліками, над якими чуває Богородиця. Особливістю ікони є словесні звернення осіб. Зліва на іконі напис «О істочнікі чудес ісполняється», праворуч «Іже Мати Божія в ньом являється». В криницю заглядає старець і каже: «Воістину виджу Матері Божія ікону». Жінка відповідає: «І аз виджу». Мати з сліпою дитиною на руках каже: «Сліпе уродіся, з очей кров текуще, ізціліся». Хворий з перев’язаною головою мовить: «Помилуй мя, Мати Божія», а чоловік з милицями: «Три годи хоровал на ногу і ізцелілся». Цей образ був виконаний олійними фарбами на полотні, а напис внизу свідчив, що його «намалював у 1806 році "многогрішний іконописець Стефан Чаповський"».

Богородиця через чудесні свої знамення - ікону та цілющу воду джерела – збирала довкола себе щораз більше людей. Але в 1840 р. чудотворне місце зазнало і осквернення – за наказом місцевих урядовців паркан і дерево зрубали, криницю закидали нечистотами, ікону Божої Матері перенесли до церкви в Грушеві.

У 1855 р. в Галичині лютувала епідемія холери. В Грушеві церковні дзвони не переставали голосити за померлими. В розпуці громада згадала, що в їхньому селі є зневажене чудотворне місце. Селяни вирішили відновити його і таким чином відвернути від себе це лихо. Вони очистили криницю і за три дні поставили над нею малу церковцю з дерева. Туди повернули чудотворну ікону Божої Матері. З цього часу епідемія відступила від села. На свято Успення Богородиці церкву посвятили. Згодом на пожертви чисельних богомільних прочан парох отець І. Коростенський збудував нову дерев’яну церкву у 1878 p., оскільки попередня на мокрому ґрунті почала руйнуватись. Папа Лев XIII у своїй грамоті 1901 р. надав право повного відпусту всім вірним у цій церкві на свята Пресвятої Тройці, Успення Богородиці і Воздвижения Чесного Хреста.