ДЕРЕВНЯНСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

Інша назва цієї ікони – «Страждаюча Матір Божа».

Документальні відомості про походження цієї ікони не збереглися. З переказів ми дізнаємось, що її отцям василіанам у 1786 р. подарувала одна родина з с. Деревня, що на Жовківщині. Це подружжя жертводавців було бездітним, але мало непохитну віру і багато років молилося до Богородиці перед іконою. В 42 роки жінка отримала ласку – народила сина. Але невимовну радість затьмарило нове горе – немовля було незрячим. І знову гарячі молитви матері ласкаво вислухала Божа Матір. На свято Успення біля ікони дитина сказала: «Яка гарна Мати Божа!» – хлопчик прозрів. Бажаючи поділитися своєю радістю, подружжя пожертвувало ікону у Жовківський Василіанський монастир і замовило дерев'яні позолочені шати для неї.

У 1948 р. радянська влада ліквідувала монастир у Жовкві, й ікону перенесли до Крехова. Коли атеїсти закрили і цей монастир, монах василіанин о. Антоній Масюк особисто заопікувався нею. Він врятував ікону з палаючого вогнища, в якому горіли усі конфісковані церковні речі, і переховував її спочатку у Крехові. Саме тут сталося знаменне чудо: до монаха Антонія за допомогою звернувся вихователь Крехівського сиротинця – комуніст Дмитро Доценко, у якого помирала новонароджена донька і лікарі були безсилі. Сам чоловік був невіруючий, але в розпачі за волею дружини потайки звернувся до ченця. Щиру чернечу молитву негайно вислухала Божа Матір і врятувала маля. Пізніше трапився ще один цікавий випадок. У господарстві багатодітної сім'ї загубилася корова, що в повоєнний час було великою втратою. Господиня шукала її вже два тижні по всій околиці. Коли жінка звернулася зі своїм горем до монаха Антонія, той помолився до ікони Страждаючої Божої Матері і сказав: «Ідіть цією стежиною і зайдете на подвір'я, там буде бавитися малий хлопчик. Ви заговорите, а корова ваша буде в стайні, почує ваш голос і відізветься». Так і сталося – жінка знайшла загубу.

Згодом о. Антоній переїхав до Малехова біля Львова і переховував там ікону у підпільному монастирі отців Василіан.

18 січня 1990 р. Деревнянська чудотворна ікона була встановлена в монастирському храмі св. Онуфрія у Львові. 12 грудня цього ж року її урочисто перенесено до храму св. Андрія. Певний час (1997 – 1999 pp..) ікона перебувала в Жовкві, а відтак повернулася до Львова у церкву св. Андрія, де перебуває і по сьогодні.