ТОЛЗЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

У 1314 році єпископ Ростовський та Ярославський Прохор, повертаючись до Ярославля, у сімох верстах від міста зупинився зі своїми супутниками на нічліг (на правому березі Волги, де в неї впадає ріка Толга). Серед глибокої ночі він побачив вогненний стовп на другому березі ріки та світловий міст, який вів туди. Помолившись, єпископ перейшов через міст і побачив високо у стовпі ікону Богоматері з Дитиною, яка стояла там дивним чином. Після старанної молитви він у такий само чудесний спосіб повернувся. Зранку поруч із чудотворною іконою, яка тепер уже стояла на землі між деревами, єпископ вирішив побудувати церкву. Разом із супутниками він взявся за будівництво. Жителі Ярославля, довідавшись про дивовижне з’явлення, стали допомагати владиці. Уже до вечора єпископ Прохор освятив новий храм і започаткував свято з’явлення ікони – 8 серпня за старим стилем (21 серпня – за новим).

Пізніше святитель Прохор відкрив там Толзький монастир, який до кінця XIV ст. набув загальноруського значення. З тієї пори ікона явила багато чудес. У 1393 році сталося диво – із правої руки Богородиці витекло миро, яке наповнило церкву дивовижним ароматом. Приблизно в ті самі роки під час відспівування воскрес чотирирічний син якогось боярина. Після пожежі в обителі ікону знайшли неушкодженою. Пізніше образ урятував ярославські землі від довготривалої засухи: після хресного ходу з іконою на землю пролився рясний дощ. У 1553 році Іван Грозний, відвідавши Толгу, одержав чудесне зцілення від болю в ногах. На знак подяки він спорудив в обителі кам’яний собор.

http://orthodoxy.org.ua/node/24849