КРЕХІВСЬКА (ВЕРХРАТСЬКА) ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

Історична назва ікони – Верхратська. Верхрата – село, розташоване над річкою Ратою 15 км від Рави-Руської. Після Другої світової війни воно ввійшло до складу Польщі. В одному з присілків Верхрати у другій половині XVII ст. існувала василіанська чернеча обитель. У монастирській церкві, за даними літопису, була ікона Богородиці. Її придбав у Замості в 1682 р. у маляра Матвія ігумен Верхратського монастиря о. Ісаак Сокальський. Іконописець зумів талановито передати взаємний вияв любові між Матір’ю та дитиною Ісусом, невимовну ніжність. Недаремно цей тип ікон називають «Милування», а грецькою «Елеуса». Пресвята Богородиця ласкава і прониклива, а Ісус – смиренний як ягня, що з любові до людства невинно терпітиме муки і смерть. Божа Матір знає, що тримає на своїх руках Божий дар; однак цей дар не лише для неї. Вона пригортає цей скарб не для того, щоб зберегти Його для себе, а вказує, що це – Божий дар для світу. Ісус же вдивляється в Матір з Божою любов’ю, бо вона без застережень віддала себе Господеві.

Перше чудо, пов’язане з іконою, відбулося 2 липня 1688 р. Тієї ночі священики А. Свидницький, Т. Вітошинський, І. Ковальський, а також багато парафіян побачили незвичне сяйво над церквою, а коли зайшли до храму, то зауважили сльози на лику Матері Божої в іконі. Сльозіння тривало 4 тижні. Щоб засвідчити це чудо, приїхав владика Йосиф Шумлянський і відповідною грамотою від 6 липня 1688 р. проголосив ікону Верхратської Богородиці чудотворною. Відтоді монахи записували детально всі наступні чуда, що творили окрему книгу з підписами тих, які оздоровилися чи отримали якусь іншу ласку (до 1793 р. їх було 150).

Під час проведення реформи австрійського імператора Йосифа II, верхратський монастир було закрито у 1806 р. Отці василіани урочисто перенесли ікону до Крехівського монастиря.

Минуло два з половиною століття, і монастирі знову почали масово ліквідовувати – тепер вже радянська влада. В 1949 р. василіанських ченців насильно вивезли з Крехова. Багато церковного майна було знищено, в приміщенні монастиря розмістили сиротинець. Верхратська чудотворна ікона була перевезена до церкви Параскеви П’ятниці у Львові і впродовж радянського періоду зберігалася там.

В 1991 р. громада автокефальних православних церкви св. Параскеви передала ікону її власникам. Урочистою процесією її спочатку перенесли до церкви св. Онуфрія, а в травні 1991 р. – до Крехова.