А тепер прошу послухати цікаву історію, яка відбулася у маленькому селі Гарабандаль у Іспанії. Це, донедавна мало кому відоме село знаходиться у провінції Сантандра високо у горах недалеко від вершин Піренеїв. Село дуже спокійне і напрочуд провінційне. До 1965 року в ньому навіть не було ні священика, ні лікаря. На Служби Божі місцеві жителі ходили у сусіднє містечко Козі о.

Невідомо чому, але Мати Божа захотіла з’явитися якраз у цьому, далекому від цивілізації селі. І то не всім жителям, а малим дітям одинадцяти та дванадцяти років: Марії Долорес Мазон, Кончиті Конзалес, Якинті Конзалес та Марії Круз Конзелес. Всі ці дівчата були дітьми дуже бідних батьків.

18 червня 1961 року діти бавилися неподалік села і враз почули сильний звук, ніби у велику громовицю. Коли вони повернули голови в той бік, звідки лунав грім, то побачили на небі світлу постать Архангела Михаїла. Дівчата почали з цікавістю розглядати з’явлення, але воно швидко зникло. Вони прийшли на те місце на другий день і знову в подібний спосіб з’явився Архангел Михаїл. Так він приходив щодня у певний час і на кінець сказав дітям, що 2 липня на цьому місці вони побачать Божу Матір.

Інформація про чудо дуже швидко розповсюдилася на всю околицю. В неділю 2 липня місце з’явлень Архангела було переповнене людьми. Прибули також державні чиновники, лікарі, священики. О шостій годині дівчата побачили Пресвяту Богородицю в оточенні двох Ангелів, один з яких був Архангел Михаїл, якого вони бачили вже раніше. Божа Мати була одягнена в білу, неначе сніг сукню та блакитний плащ. Навколо голови знаходилася діадема з маленьких ясних зірочок. Вона була подібною на вісімнадцятирічну дівчину високого зросту, тримаючи на правій руці коричневу накидку.

Діти впали в релігійний екстаз, стояли непорушно, ні нащо не звертаючи уваги, тільки дивилися разом в одне місце на небі. Обличчя їхні були переповнені радістю та спокоєм. Лікарі хотіли вивести їх з заціпеніння, світили в очі ліхтариками, кололи голками, штовхали, доторкалися до них вогнем, але вибрані діти нічого не відчували. Пізніше, коли дівчата вийшли з релігійного екстазу, вони не пам’ятали ніяких медичних експериментів над собою, не було слідів від уколів чи вогню, була тільки надмірна радість на обличчях.

Діти розмовляли з Божою Матір’ю природно, з дитячою щирістю, розповідали про себе, про свої щоденні заняття, та отримували від Неї моральні настанови, якими вони повинні були користуватися у житті. На запитання дітей про її ім’я, Богородиця відповіла так: «Я є Наша Пані з Кармелю». Такі з’явлення відбувалися регулярно з липня по жовтень 1961 року, а пізніше вибірково, лише коли Богородиця хотіла передати через дітей послання для людей. Всі ці з’явлення дітям супроводжувалися великою кількістю спостерігачів та побожних людей, які давали дітям свої вервички чи медальйончики для того, щоб їх поблагословила Божа Мати. Діти набирали таких речей цілі жмені, отримували благословення, а потім самі роздавали їх людям і ніколи не повернули комусь чужої речі, а лише ту, яка річ кому належала.

18 жовтня 1961 року Богородиця передала через дітей послання – настанову для людей.

– Ми повинні багато покутувати за гріхи і приносити від себе жертви. Мусимо часто приходити до Церкви, молитися, а передовсім маємо бути добрими. Ми повинні прощати провини іншим і ніколи не мститися. Якщо ж залишимося такими, якими були дотепер і є сьогодні, то будемо покараними. Якщо не спокутуємо наших гріхів, то прийде на світ велике покарання.

Багато людей, які були присутніми під час з’явлень і мали потреби в оздоровленнях – отримували їх. Речі, які благословляла Богородиця, повертали здоров’я людям, які були далеко від описаного місця. Так у Барселоні отримав зцілення молодий паралізований хлопець, який носив на грудях Хрестика благословенного у Гарабандалі. В подібний спосіб вилікувався чоловік, який захворів на рак мозку і лікарі вже відмовилися його лікувати. Були випадки зцілення й інших безнадійних хворих, але ніхто не проводив спеціальної статистики та не реєстрував їх.

Послання для людей Богородиця передавала в основному через дівчину Кончиту і всі вони стосувалися зміни теперішнього гріховного життя людей та способів досягнення Царства Небесного. Останнє послання було передано через дівчину 1 січня 1965 року. Подаю уривок з нього для вашого ознайомлення.

– Багато священиків є на дорозі до загибелі, вони заберуть зі собою частину людей. Пресвятій Євхаристії не надається належної почесті. Між людьми є багато гніву, суперечок, ненависті. Замало покути та жертв. Треба щирим серцем просити прощення гріхів і Бог простить. Я, ваша Мати, через заступництво Архангела Михаїла, щиро раджу вам, щоб ви покутували. Оце Моє останнє доручення та попередження. Я вас дуже люблю і не хочу вашої загибелі. Просіть і дасться вам. Ви повинні робити більше жертв, ніж маєте намірення. Роздумуйте над страстями Ісуса Христа.

Тепер тисячі прочан з цілого світу приїжджають у Гарабандаль, як до особливого прочанського центру. Люди, які зрозуміли послання та настанови Пресвятої Богородиці, стараються відвідати те місце та подякувати їй за опіку над ними. Багато хто з них, що повірили у надзвичайну допомогу Матері Божої, приходять до Неї зі своїми земними проблемами, особливо з різними хворобами, та отримують благословення.

Зібрав та опрацював матеріал

о. Богдан Савчук

Молитовник-путівник для прочанина, Львів – 2006