Теребовля

Місто Теребовля засновано дуже давно і знаходиться на Поділлі, над річкою Гнізною. Ще наприкінці одинадцятого століття воно вже було столицею окремого князівства. З сімнадцятого століття в монастирській Церкві знаходиться чудотворний образ Божої Матері, до якого приходило багато прочан і отримувало допомогу.

Часи тоді в політичному плані були дуже жорстокими. В боротьбі між собою за гетьманську булаву наші гетьмани часто кликали на допомогу чужинців, які нищили наш край. У 1672 році гетьман Дорошенко запросив у союзники споконвічних ворогів України – турків і кримських татар. Завойовуючи подільські міста, вони руйнували християнські святині, вбивали людей, молодь забирали в рабство. Тоді ж турки зайняли місто Кам’янець-Подільський, зробили з нього свій центр, і звідти в різні боки направляли загони для пограбування навколишніх міст і сіл.

У 1673 році турки вирішили пограбувати місто Теребовлю. Вони підійшли під його мури і були приємно здивовані, бо воно майже не мало оборони. Не було побудовано спеціальних укріплень, та й захисників у місті нараховувалося лише кілька сотень. Більшість жителів міста подалися в замок, туди ж пішли і монахи з монастиря та взяли з собою чудотворний образ Пресвятої Богородиці.

Турки залишили місто на пізніше, а спочатку вирішили завоювати замок, який був більше захищений високим муром і взяли його в облогу. Вони знали, що там захисників також є недостатньо, і тому сподівалися на швидку перемогу. Всі, хто знаходився в замку, бачили перевагу турецького війська. Не маючи великої надії на захисників замку, та на чиюсь допомогу зовні, люди стали на коліна перед чудотворним образом і почали просити в Богородиці допомоги та захисту. Дехто згадав, що десять років тому цей образ вже попереджував про теперішнє лихо, коли з очей Богородиці текли сльози.

Так, сподіваючись на чудо, захисники міста його отримали. Чотирнадцять днів маленький загін витримував облогу. Вкінець туркам вдалося підступити під самі стіни і закласти під них потужні міни. В такий спосіб озлоблені завойовники вирішили помститися охоронцям, – підірвати весь замок і під розвалинами похоронити всіх людей. Але їхній задум не здійснився, в невидимий спосіб Богородиця направила силу вибуху в протилежний бік. Стіни замку залишилися неушкодженими, а загинули від вибуху самі турки, та й стріли, які вони посилали в замок, чомусь поверталися і ранили самих нападників.

Всі, хто знаходився в замку, відчули, що вони не є залишені Матір’ю Божою, і ще ревніше почали до Неї молитися та дякувати за допомогу. Вже пізніше два молдавські воєводи, які були разом з турецьким військом, розказували, що вони бачили, як понад замковим муром ходила Богородиця, одягнена в ясно-сонячні ризи, і відвертала стріли назад на нападників. Турецьке військо зі страху почало втікати, залишивши під стінами всі свої гармати та міномети.

Це чудо було записане монахами на дерев’яній табличці і зберігалося в монастирі отців Василіан у Львові. Слава про допомогу Богородиці розійшлася по всій Україні і звідусіль почали тисячами прибувати до чудодійного образа прочани зі своїми проблемами.

Тодішній Львівський Єпископ Йосип Шумлянський був великим шанувальником Теребовлянського образа Божої Матері і, з огляду на неспокійні політичні часи, вирішив захистити його, та перенести у Львів. Там його розмістили в катедральному соборі св. Юра. Тисячі прочан, які раніше їхали в Теребовлю, тепер поспішали до Львова. Особливо багато людей збиралося у відпустовий день Покрова Пресвятої Богородиці.

В 1704 році образ Матері Божої Теребовлянської ще раз прославився великим чудом. Шведи обступили місто Львів і вимагали великого викупу. Мешканці міста не мали змоги його заплатити і відмовилися. Тоді розлючений генерал Шембок пообіцяв зруйнувати місто. Налякані люди пішли в Церкву св. Юра і почали просити порятунку в Богородиці. Божа Мати з Теребовлянського образу почала плакати. Генерал був лютеранином, але коли побачив таке чудо то налякався і відмовився від викупу та швидко залишив місто.

До цього образа і тепер приходить багато прочан, чи просто віруючих людей, і звертаючись до Пресвятої Богородиці Теребовлянської, по своїй вірі отримують допомогу.

Зібрав та опрацював матеріал

о. Богдан Савчук

Молитовник-путівник для прочанина, Львів – 2006