Якось один чоловік
затримався біля гурту хлопчаків, які бавилися на подвір’ї між будинками. Він
почав підстрибувати, танцювати та виробляти всілякі блазнівські штучки, щоб
забавити їх.
Мати одного з них побачила
це зі свого вікна. Через якийсь час вона вийшла на подвір’я, підійшла до свого
сина і сказала:
– Це, напевно, святий.
Сину, йди до нього.
Чоловік поклав хлопцеві
на рамено праву руку і спитав:
– Мій любий, що би ти
хотів робити?
– Не знаю, – відповів хлопець.
– А ви що хочете, щоб я робив?
– Це ти мені маєш
сказати. Що тобі подобається?
– А... Я дуже люблю
бавитися!
– А хочеш бавитися з
Богом?
Здивований, хлопець не
знав, що відповісти. Тоді чоловік додав:
– Якщо ти будеш бавитися
з Богом, то зробиш найкращу річ у світі. Бо всі ставляться до Бога так
серйозно, що виглядає, ніби Він смертельно нудний і суворий. Бався з Богом,
сину! Такого милого товариша до забави, як Він, не знайдеш ніде!
Один книжник ходив по
базарі і приглядався до людей. несподівано йому з’явився пророк Ілля.
Скориставшись нагодою,
книжник спитав пророка:
– Просвіти мій розум: чи
хтось з цих торговців увійде до Царства Божого?
– Ніхто, абсолютно
ніхто! – відповів Ілля, заперечливо похитуючи головою.
У цю хвилину на базар
прийшли двоє незнайомих мужчин. Вони почали виробляти різні кумедні викрутаси,
щоб привернути до себе увагу. Незабаром навколо них зібрався чималий натовп
дорослих і дітей, які весело сміялися і плескали їм у долоні.
Пророк Ілля звернувся до
книжника:
– Ці напевно увійдуть до
Царства Божого.
Книжник підійшов до
блазнів і спитав:
– Що ви продаєте?
Ті відповіли:
– Хоч часто наше серце
наповнене смутком, ми продаємо усім радість життя.
