ДИКИЙ КІНЬ І ПРИРУЧЕНИЙ

Якось дикий кінь зустрів прирученого коня і почав ганьбити його за рабство. Але той твердив, що він – вільний, як вітер.

– А тоді, – сказав дикий кінь, – скажи мені, для чого служить те знаряддя, що маєш між зубами.

– Це – уздечка, – відповів приручений кінь. – Один з найкращих засобів, що дає силу.

– Так, але що означають ті паски, які прив’язані до неї?

– Вони не дають їй випасти мені з уст, коли я надто лінивий.

– А що скажеш про сідло? – питав далі дикий кінь.

– Часто полегшує мої муки, – відповів приручений кінь. – Коли сили зовсім покидають мене, я сідаю в нього і їду верхи.

Нема нікого гіршого від раба, який цілує свої кайдани, і від людини, яка вибачає собі недобрі звички, в’язнем яких вона є.

Ніхто не є вільним, якщо не є паном самого себе.