Якось киця дуже
закохалася в одного юнака. Так закохалася, що попросила чарівницю перетворити
її в дуже гарну жінку, здатну здобути його серце.
Чарівниця задовільнила
її бажання. Невдовзі вже готувалися до весілля.
Весілля було гарне:
співи, танці, жарти... Запрошені гості ще ніколи не їли таких смачних страв.
Все йшло дуже добре. Аж
раптом молода побачила мишу, що бігла через кімнату, і миттю кинулася за нею.
Наше суспільство сприяє
обману: ми вже звикли вірити рекламі. Кажемо: "Мені приємно тебе бачити!”
"Зустрічаймося частіше!” "Хоч дзвонімо...” "Яке гарне вбрання”, – людям, яких не
дуже любимо, яких воліли б не зустрічати, які жахливо вдягнені.
У нас є маски на різні
випадки життя. Одна – для приятелів, друга – для начальника, третя – для
чоловіка чи жінки, четверта – для сусідів, п’ята – для Бога... Але приходить
час, коли всі комедії закінчуються.
"Остерігайтеся
фарисейської закваски, тобто лицемірства. Нічого бо нема захованого, що б не
відкрилося, і скритого, що б не виявилось. Ось чому те, що ви потемки сказали,
почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься
на крівлях” (Лк. 12, 1-3)
