Одному юнакові
приснилося, що він увійшов до великої крамниці. За прилавком стояв ангел.
– Що ви продаєте? –
спитав юнак.
– Все, що бажаєте, –
чемно відповів ангел.
Юнак почав перераховувати:
– Я хотів би припинення
у світі всіх воєн, справедливості для покривджених, терпимості та щедрості до
чужинців, любові в родинах, праці для безробітних, єдності в Церкві і... і...
Ангел перервав його:
– Вибачте, пане, ви мене
не зрозуміли. Ми не продаємо плодів, а тільки насіння.
Одна Ісусова притча
починається так: "Царство Боже подібне до насіння, що один господар казав
посіяти на своїм полі...”
Царство – це завжди
початок. Малесенький, майже незначний початок. Сам Бог прийшов на землю, як
зерно, як квас, як малесенький паросток.
Зерно – це чудо. Навіть
найбільше дерево виростає з малого зерна. Твоя душа – це поле, на якому посіяні
важливі діла та великі цінності.
