ПРИГОДА З ЇЖАКАМИ
Якось улітку сімейство їжаків поселилося у лісі. Погода стояла чудова, було гаряче і їжаки цілий день гралися у затінку дерев або пустували на полях поблизу лісу, бавилися у хованки поміж квітів, ловили мушок, аби підживитися, а коли приходила ніч, засинали на купках моху поблизько нірок. Та ось одного дня вони побачили, що листя з дерев уже опадає. Наближалася осінь! Листки падали і падали. Їжаки бавилися, ганяючись за ними. Тим часом ночі ставали щораз зимніші і їжаки спали, вкриваючись сухим листям. Холод наступав із кожним днем. Часом на річці вже місцями можна було побачити лід. Невдовзі сніг присипав опале листя. Їжаки тремтіли від холоду цілісінькими днями, а й уночі не могли стулити ока, так було зимно. Увечері вирішили притулитися одне до одного, щоби зігрітися, але у ту ж мить розбіглися на всі боки: голками лише зранили собі носики і лапки. Знову несміливо наблизилися одне до одного, та на цей раз покололи писочки. Ще і ще збігалися вони докупки, і кожен раз історія повторювалася. Їм конче треба було знайти спосіб, аби бути близько одне до одного: птахи грілися, тулячись докупи, так само робили кролики й чинші звірята. Відтак вони делікатно, поволі, кожного вечора наближалися одне до одного, аби зігрітися, але не поколотися. Вони дотримувалися стількох заходів безпеки. Нарешті відшукали відповідний спосіб. Пориви вітру вже їм не заважали. Тепер вони могли спати усі разом і в теплі. Чи не здається тобі, що мали б існувати так само "Десять заповідей сердечності”? Вони могли 6 виглядати приблизно так: Позаяк сердечність можлива, не існує жодної причини, аби обходитися без неї. Щодня бодай трохи розмовляйте одне з одним. Безнастанно намагайтеся ставати ліпшими. Поважайте себе. Виявляйте співчуття до інших. Будьте увічливими. Любов не припускається поганих манер. Відкривайте у людях добрі і гарні риси, навіть тоді, коли вони роблять усе, аби це приховати. Не бійтеся розходжень і сварок: лише мертві г байдужі ніколи не входять у суперечку. Не дозволяйте, аби вами оволодівали роздратування і щоденна суєта. Усміхайтеся! Це підтримує працю серця й оберігає перед прикрощами.
|